Культура

Одна з найпоширеніших запорізьких легенд – на Хортиці у Зміїній печері, що під Чорною скелею, зберігається козацький скарб. Власне, легенд про козацькі скарби, які буцімто лишилися після знищення Запорозької Січі, чимало.

Совутину скелю зруйнували дніпробудівці, вибухівкою дробили граніт на будматеріал. А на залишках встановили три високі вежі електромережі – так звані “три щогли”.

Найпоширеніше пояснення назви скелі Кара: козаки на Січ жінок не пускали, а тих, що потайки пробиралися, карали – скидали зі скелі. Але це звичайні побрехеньки.

В одній з легенд про походження запорожців Яків Новицький переповідає, як козаки ходили до московської цариці. Та їх запитала: “Як же ви, запорозьке військо, живете без жінок?” – мовляв, хто вам одяг пере? А ті словами не перебирали: “Живемо, – кажуть, – так: кожен носе сорочку, поки не всреться. А підсохне, обдирає й далі носить, […]

Хтозна, з якого переляку такі поважні історики, як Дмитро Яворницький та Яків Новицький у своїх переказах зганьбили українське лицарство. Завдяки їм, й дотепер на Хортиці скелю Ушвиву називають Вошивою. Адже, за тлумаченням світил краєзнавства: “Тут, пробачайте, кажуть, запорозька голота нужу свою прудила”. Мовляв, вилазили козаки на ту скелю, знімали штани та вошей ганяли.

Проклинайте мене, проклинайте Якщо я вам хоч слово збрехав І про мене згадайте, – згадайте, – Я за правду, – за вас воював!

Річка Конка (Канак) мовою санскриту – перекладається як “Річка Щастя”.

Презентація нового, уже17-го за номером, науково-теоретичного щорічника Запорізького обласного краєзнавчого музею «Музейний вісник» відбудеться завтра, 16 лютого, о 15-й годині.

Урочище Пристени – ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення, розташоване на правому березі річки Конка, на захід від села Григорівка (до 1780 року – Кінсьководівка). На території урочища є Синє (або Панське) озеро, а також декілька джерел. Вода в озері та джерелах не замерзає навіть у люті морози.

На Запорожжі у часи скіфів та сарматів, яких ще називають амазонками або роксолянами, подібний до сьогоднішнього нашого Дня “валентинчиків” – празник закоханих тривав не один день, а понад місяць.