Відразу дві запорізькі бібліотеки розмістили серед книжкових полиць унікальні рушники з доленосними вишивками рослинних орнаментів, що створені відомою майстринею Валентиною Мелай.
Як ми повідомляли, минулого тижня у Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці була відкрита персональна виставка “Візерунки долі у рушниках” Валентини Мелай.
У колекції майстрині понад сотня робіт. Це, перш за все, рушники з доленосними рослинними орнаментами, що символізують довге життя і щастя. Вишита на них калина – то жіноча доля. А дуб – чоловіче дерево, ототожнюється із силою та енергією. Такий рушник дарують молодятам на весілля.
Крім рушників, в колекції Валентини Мелай – чимало сорочок-вишиванок та серветок. На багатьох домінує Шевченківська тематика – портрети та вишиті рядки творів Кобзаря.
Майстриня наголошує, що вишивка має бути без вузликів на зворотній стороні полотна, що також має свою, якщо можна так сказати, свою магічну силу.
“Лицева сторона – то жінка вишиває для людей, а зворотна – для себе, собі та своїй родині – на долю. Лицева – для Бога, а зворотна – для Святого Духа”, – каже Валентина Мелай.
У розмові з майстринею з’ясувалось, що в обласній бібліотеці експонується не вся її колекція. Більшу частину, а це понад півсотня робіт, розмістила запорізька бібліотека-філія №18, що у Космічному мікрорайоні міста.
Ця районна бібліотека уже багато років пропагує народне мистецтво, твори місцевих аматорів, організовує творчі вечори тощо.
За словами директорки Тетяни Алчиної, ще до Чернобиля, у 1985 році, для початку у бібліотеці відокремили полицю, де розміщали книги з народознавства. Згодом почали організовувати зустрічі читачів з митцями. А з Валентиною Мелай познайомились у минулому році на Хортиці, запросили до себе. Й ось, готують відкриття її робіт у себе. Втім, уже зараз можна сюди прийти та подивитись ці унікальні вишивки.
“Вишивка, – каже Тетяна Алчина, – приваблює людей, тому що це послання з прадавніх часів, які нам ще належить прочитати”.
На запитання: чи вишиває вона сама – директорка відказала, що має таке бажання, та постійно бракує часу. “Вишивала у шкільні роки, – зізнається вона. – Мій рушник й досі можна побачити у сьомій школі, де я вчилась. Присвячений він Лесі Українці”.
Вишивки Валентини Мелай – неперевершено прекрасні, ось, декілька з них – на світлинах.
