22 березня – день пам’яті запорізького письменника і громадського діяча Петра Ребра

Петро Ребро… Це не просто два влучно заримованих слова. Це – символ нашої доби в літературі, феноменальне явище в усій своїй багатогранності, це всеосяжний Космос у царині українського слова.
Нагадує Ольга Стадніченко на сторінці шанувальників запорізького письменника і громадського діяча Петра Ребра, що у Facebook.
Про Петра Ребра говорили як про візитівку Запорізького краю, про козацького лоцмана, який вивів запорізьку літературну «чайку» на загальноукраїнський і міжнародний простори.
Унікальність Петра Павловича як письменника і громадського діяча ще й у тому, що він робив усе в своєму житті щиро і з великим захопленням: чи власне поетична творчість, чи гумористично-сатирична, чи робота його як організатора літературного процесу в Запорізькому краї на всеукраїнському рівні. Крім усього іншого, він активно займався літературним краєзнавством і літературною критикою. Якщо література – це людинознавство, то найголовніша риса літературно-критичних праць Петра Ребра – людинолюбство і гуманність. Письменник-критик Петро Ребро умів знайти перлинки у творчості, зорі серед білого дня, підкреслити позитив, наприклад початківців, щоб вони справді повірили в себе і продовжили творити, а в здобутках досвідчених колег – підкреслити висоту зрілості таланту. З такою повагою, любов’ю до своїх колег по перу може ставитися тільки глибоко інтелігентна людина, високо моральна і духовно багата, а до того ж достеменно обізнана з особливостями літературного процесу своєї доби.