Річка Конка (Канак) мовою санскриту – перекладається як “Річка Щастя”.
Свій початок бере вона в Більмацькому районі, звідки тече двома рукавами – Мокра Конка і Суха Конка. Струмки утворюють річку в селі Кінські Роздори і далі несуть свої води до Дніпра і Каховського водосховища. Відомо, що у ХІХ ст. ширина русла ріки була від 20 до 40 метрів. Тому й не виникає сумнівів, що колись була вона судноплавною і носила на своїх хвилях і козацькі “чайки”, і турецькі галери.
З роками втратила вона свою минулу велич, стала значно меншою, а влітку і зовсім міліє та пересихає. Але від цього не втрачає своєї споконвічної значущості. Попри людську недбалість, як і колись, несе життя всьому оточуючому.
З давніх часів берегами Кінської кочували різні народи: скіфи, половці, татари, ногайці… Найдавніші населені пункти – села Кінські Роздори, Воскресенка, Пологи, Новокарлівка, І.Франка, Інженерне, Українське, Багате та й місто Пологи також простяглися по обидва береги цієї річки. Це нині. А в давнину лише великі табуни диких коней вільно випасалися в цих місцях, через що ріка і отримала назву Кінська, Кінські Води, а вже згодом стала звичною нам Конкою.
Існує легенда, що в тихих водах Кінської затонув турецький човен із золотим конем, а також про те, що через сутички між запорожцями і татарами вода у річці стала такою червоною від пролитої крові, що і коні не змогли зайти в неї.
Історія засвідчує, що не одне століття р.Кінська була кордоном з Кримським Ханством. У наш час вона продовжує виконувати цю функцію, відділяючи місто Пологи від села з однойменною назвою. Паркова зона, створена у поймі річки, є улюбленим місцем відпочинку пологівців. Символічне зображення Конки фігурує і на офіційних символах – гербах міста та Пологівського району.
Довжина Сухої Кінської – 18 км, Мокрої Кінської (Мокроконки) – 42 км, Конки – 146 км.
Тож, нехай не міліють її води, даруючи щастя всім, хто їх торкнеться.
За публікацією спільноти “Запоріжжя туристичне” у Facebook.
