Від сьогодні, 12 лютого, розпочався тиждень Масниці, останній перед Великоднім постом. Щодня, аж по неділю включно, за народною традицією, прийнято готувати масляно-сирні страви, зазвичай – солодкі вареники з сиром, а також й випікати млинці, що символізують прихід весни – відродження життєвих сил, як людини, так й всієї природи.
Рецептами млинців, що мають коріння з прадавніх часів, на прохання порталу Depo.Запоріжжя поділилась заслужений майстер народної творчості України Галина Павлів.
Українські млинці – корінням з прадавніх часів, і кардинально відрізняються від москальських “блінів”. Перш за все, тісто – недріжджове. І ніяких “скоморохів” та оковитої. “У нас Масниця – переважно свято для дітей”, – наголошує пані Галина та згадує дитинство, як упродовж тижня, на Масницю, сусіди ходили в гості один до одного – кожна господиня зі своєю макітрою вареників. Збиралися родинами, з дітьми, яким накривали окремо стіл, веселились. На столі вареники були з усіх макітр – і всі різні за смаком.
На Масницю були й млинці, але також із начинкою. “У нас ніколи млинці, або ми ще їх називаємо налисниками, не складали горою, щоб вони були просто без нічого. Такого не було. У нас їх крутили. Закручували з начинкою. Це обов’язково мав бути солодкий сир. Або терте яблучко. Я це дуже люблю. До яблук, тертих на дрібній терці, треба додати цукру і трішки кориці. Якщо підігріти, яблучко пустить сік – це дуже смачно. Також для начинки добре будь-яке варення, яке в хаті є, краще, що діти найбільше люблять. Бо це свято перш за все для дітей. А також начинка з маку обов’язково має бути. Як на Різдво для куті, його запарюють, труть у макітрі – допоки пустить “молочко”. Потім у мак додають трохи масла та цукру”, – радить пані Галина.
У приготуванні млинців нема нічого складного, запевняє майстриня. Щоб це довести, люб’язно згоджується поділитись рецептом та показати, так би мовити, покроково весь процес.
Отже, для тіста потрібні: борошно, молоко, сіль, цукор, ванільний цукор, два яйця та олія.
Просіюємо 10 столових ложок борошна. Повних, з горою.
У просіяне борошно додаємо трішки, на кінчику ножа, солі.
Півпачки ванільки.
Два яйця.
Чотири, можна п’ять, ложок цукру.
Молоко – близько літра. Перед тим, як його додати в тісто, треба трохи підігріти, можна у мікрохвильовій пічці.
Молоко треба додавати поступово і помішувати ложкою, змішуючи молоко з борошном.
Трохи олії.
Що тісто готове, видно по його консистенції. Воно має бути однорідним – як сметанковий розчин. Головне, щоб не було грудок. А потім можна додати ще трохи молока, щоб було ріденьке. З ополоника тісто має розливатися по сковорідці.
І можна випікати.
Сковорідку розігріваємо і крапаємо трохи олії, але досить олії лише на початку, потім мастити сковорідку олією не треба.
Бажано гарячі налисники відразу ж закручувати. Це, якщо начиняти маслом з цукром.
Сир в гарячі налисники не закручують. Треба зачекати, поки вистигнуть. А все інше – в гарячі. Особливо яблучка, вони люблять у гарячі налиснички закручуватися.
Налисники складаємо трикутничками. Такі краще починати їсти з “хвостика”, так вони смачніші.
Закручені млинці з варенням, маком або яблучками – треба розрізати навпіл.
І смачного!
Галина Павлів – заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Вона першою в Україні почала відроджувати традиційні для Півдня України іграшки, зокрема, етнографічних ляльок, що у давні часи виготовлялись із висушених гарбузів. Утім, кожна її лялька має певний тематичний образ, що відтворює історичних постатей та народні свята.
Крім того, останнім часом створює писанки: традиційні та трипільські, орнамент яких такий же давній, як й традиція нашого народу випікати млинці на свято Колодій, або Масницю.
Петро Олійник
Фото автора
